Як на вашу думку Студентська революція на граніті змінила та сформувала сучасну Україну? Який був вплив цієї першої революції?
Дуже дякую за увагу до Студентської революції на граніті та згадування її у контексті Оксамитових революцій у Європі. Ці революції відбувалися у інших країнах Європи: Німеччина, Польща, Чехословаччина, колишні Балтійські республіки Тоді ми теж відчували себе частиною тих революцій. Нещодавно у ресурсі Вікіпедія хтось змінив назву Студентської революції на граніті на просто революцію. Студенти були єдиною складової тієї революції, тому ця відмінність є такою важливою. Це прецедент в українській історії, коли революцію творили виключно студенти, самостійно, без втручань. На відміну від помаранчевої революції та революції гідності, де студенти були на барикадах, проте студентство не було допущено до прийняття рішень та не організації. Організаторами та ватажками Студентської революції на граніті були тільки студенти, ніхто не був інший допущений. Також молодь зупинила процеси навчальні у всіх вишах – це особлива подія в Україні. До сих пір унікальний момент єдності та солідарності. ДО порівняння, я би хотів, аби день незалежності був 1 грудня, а не 24 серпні. Бо тоді 1 грудня люди поставили галочку біля пункту про незалежність, а не 450 переляканих депутатів ( з котрих 380 були комуністами), що голосували через страх а не сумління. Тоді можливо через десятиліття або століття люди будуть казати, що моя бабуся чи прабабуся голосувала за незалежність. Власне це відчуття єдності було важливим під час Студентської революції на граніті. Саме тому я неодноразово згадував про те, що студенти були частиною національного рух. Студенти були за незалежність. Перші демонстрації не зазнали успіху у перемовинах з комуністичною владою.
Тільки студентська революція розхитала комуністичну владу та змусила до перемовин. Це був елемент перемоги, тієї радості і один з головних кроків до незалежності. Через це я завше сперечаюся з істориками та політичними діячами, котрі вважають, що Україні незалежність дісталася «як впала з неба» або підписана кінчиком пера у Біловезькій пущі. Україна боролася за свою незалежність, тому цей психологічний момент перемоги є дуже важливим. Ідеї, технології та новації Студентської революції на граніті використовують та використовували у більш або менш успішних революціях та всеукраїнських акціях. Студенти України можуть дуже багато зробити як єдина сила. Свого часу у 90-тих комуністична партія навіть змінила віковий ценз, аби до ради не потрапили люди молодші за 25 років.
Отже, два моменти: відчуття перемоги та переконання у тому, що молодь може організуватися та активно досягти своєї мети.
Чому намети поставили власне на Майдані, а не десь, де є кращі умови для наметового містечка? Чому не Маріїнський парк?
Обізнаність ситуації давала привілеї організаторам, бо сама студентська організація мала засекречені плани. Власне план був мною розписаний ще за пів роки до акції протесту. Всі додаткові вказівки надходили тільки за необхідності та за пів години. Наприклад, міліція думала, що студенти будуть брати телебачення, але у планах було захопити будівлю університету. Ця інформація була конспіративною. Про це знали тільки організатори. Це була ієрархічна студентська структура. Була тільки одна єдина акція, де колона пішла на завод «Більшовик», але їх зупинили ще де того, як вони туди дійшли. І не тому, що це було не правильно, а тому, що ми цього не узгодили. Наметове містечко локалізувалося на майдані, бо метою було пропагувати ідею. Не можна піти ген-ген до лісу та пропагувати там ідею. Тоді ідею пропагують між собою.
Що має робити зараз активна молодь, аби національно-визвольний рух не був заплямований реваншистам та не ототожнювався з націоналізмом?
Національний є загальноприйнятною нормою, а націоналізм – це щось інше. Націоналізм може мати як позитивні, так і негативні наслідки або прояви. Націоналізм не можна назвати однозначно позитивний. Національний, як поняття, йде з 18 століття з Франції, позначає громадянина. Громадянином може бути кожен без огляду на походження, приналежність до релігії чи культури. Етапи розвитку національної ідеї: романтичний, оборонний наступальний та конкурентний. Наприклад, на певному етапі Міхновський пропонував ідеї, які були ксенофобськими. Були певні ксенофобські та сегрегаційних ідей. Саме тому зараз ці ідеї розкололи би суспільство. У свою чергу національний є добрим окресленням для понять загальнонаціональний, загальноукраїнський.
Як зараз розмежувати національний від націоналістичного? Яка риторика має бути застосована, аби не надавати негативного значення національному рухові?
Дуже часто, коли говорять про національну ідею, то вже люди починають сприймати це як негативне. Пов’язують це вже із націоналізмом. У певній мірі через ультраправі українські націоналістичні рухи, які дуже часто не приймають жодної інакшої думки. Ультраправі не сприймають плюралізму думок та релігійного різноманіття в Україні. Вони користуються націоналістичними догмами 30тих років, що є зовсім неактуальним у наших реаліях. Існують певні теорії, що такий підхід є важливий для розхитування ситуацій у країні та поляризації суспільства, поширенні антисемітичних настроїв і асоціації української національної ідеї як антисемітичних ідей. Така політика розхитування ситуації а контрольована російськими спецслужбами та нагнітається московською агентурою. Неприємні асоціації з українською національною ідеєю є на руку Кремлеві. Існує думка, що з кінця 90тих кремлівські агенти вводили свастику у певні ультраправі організації. Це є дискредитація українського національно-визвольного руху.
Ремарка Миколи Ліпісівіцького:
Слово «національний» викликає неабияку реакцію у німецькому суспільстві, тому під час перекладів треба дуже обачно розставляти акценти. З німецької сторони існує певне нерозуміння такої кількості слова «національний» в українських реаліях. Така реакція є також пов’язана з гірким досвідом німців з націоналістичним рухом 30-40вих років.
Тоді у 90тих студенти вимагали відокремлення та незалежності від СРСР, а також визнання мешканців України українцями. Поступові зміни студентського руху були зумовлені не тільки потребами суспільства, що було добрими змінами. Погані зміни у більшості своїй були зумовлені втручанням зі сторони кремлівських агентів та комуністичної партії.
Протягом остатніх 30ти років у Німеччині відбулася лише одна революція, а в Україні вже три великих і певні менші акції. Чому одна німецька революція змогла дати поштовх до розвитку країни, а в Україні і далі існує проблема з громадянським суспільством? Що молоде покоління повинно робити, аби збудувати свідоме суспільство?
В Україні існує проблема у ідейному відставанні у порівнянні з Європою. Тут можна зробити порівняння до Німеччини. Відставання України стає все більш помітним у порівнянні з іншими країнами соціалістичного блоку. Економічний стан теж був не такий великий. Демократичні інституції та сама демократія є теж з відставанням. Українці звинувачують у цьому найчастіше владу, ніхто не каже, що безпідставно. Ще у Радянські часи українці вибороли собі представницьку демократію. Всі вибори незалежної України були демократичними та конкурентними. Жоден з президентів України не боровся за незалежність України у 90тих. Вони вибирали інші шляхи свого розвитку за тієї системи. Також українці звинувачують, що інституцій є недостатньо в Україні. Все ж інституції та їхня кількість не замінять якості. Тому я вважаю, що є важливою ідея. Якщо ще раз на це подивитися, то можна побачити залежність ідей від релігії. Колишні протестантські країні є одними з найбільш успішних у Європі, наступні католицькі і на останньому місці православні. Лютер у 1517 році дав поштовх до розвитку освіти, відповідальності та етики самообмеження та мовно-культурної ідеї. Біблію міг прочитати вже кожен. Треба вміти обмежувати себе та свої потреби. Цієї етики ми не маємо, бо кожен уявляє, що президент як і православний священник все зробить завдяки своїй всеосяжній владі. Був інший підхід до костелу у протестантських країнах, бо там не був священник головою всього, не був потрібен «помазаник божий». Важливим моментом є також те, що не люди є для держави, а держава є для щастя людей. Доки не відбудеться світоглядна зміна в Україні, то не буде зменшуватися розрив між Україною та Європою.
Що може скерувати наші вибрані еліти у потрібному русі, щоби вони вибирали напрям покращення життя України та українців?
Політики підхоплюють популярні ідеї. Їм все одно вдягати червоний чи синьо-жовтий прапорець. Вони навіть починають вірити у те, що роблять. Більшість проблем виникає через те, що є суспільний дозвіл на порушення догм, моралей. Чиновники крадуть, бо більшість українців вважає це нормальним і теж би крали, якби могли. Це величезний пласт людей. В Україні є дуже народна влада. Вибирають завжди таку владу, на яку заслужив народ. Люди не розглядають ненормальним те, що політики крадуть.
Можливо власне у кінці 80тих влада захиталася та зміни були можливі? Можливо власне тоді студенти мали змогу змінити все на краще? А шанс був втрачений і все стало на свої рейки.
Тоді існувало декілька місяців, коли можливо було щось змінити. Однією з вимог студентської революції на граніті були перевибори Верховної Ради. Ця вимога зустріла величезний спротив від «РУХ-у» та нею знехтували при прийнятті рішень Радою. Певного сенсу зрада, котра не дала закласти підвалини демократичних механізмів. Розуміння важливості цієї вимоги зрозумів Чорновіл аж за два роки, коли було за пізно. Система не була демонтована, а старий апарат продовжив працювати.
Чи уявляли Ви тоді, що зникне СРСР? Може Народний РУХ не уявляв собі, що цей опресивний орган як СРСР зникне, і тому хотів вас захистити?
Студентський рух мав вже свідомий підхід до того, що українців-студентів будуть саджати, що буде дуже довгий шлях боротьби з радянською системою. Більшість старших представників були конформістами та були вже частиною комуністичної номенклатури. Вони у більшості своїй були гнучкі, бо мали лише сентимент до незалежної України… Люди з РУХ-у були готові співпрацювати з апаратом.
Тому, так, «вікно можливостей» було втрачено. Нажаль, мало людей це розуміло. Це були десятки людей.